Гімнастика в Україні

ермін «гімнастика» з’явився приблизно в V в. до н.е. у Древній Греції й означав комплекс фізичних вправ для освітніх, військових і оздоровчих цілей. Древні греки вважали, що гімнастика додає тілу гнучкість, силу, спритність, стрункість, розвиває почуття краси, хоробрості, шляхетності. Древні греки використовували гімнастичні вправи не тільки для фізичного розвитку, але й у вишколі воїнів, а також у системі підготовки атлетів-олімпійців.

Гімнастика в Україні

Гімнастика в Україні

У Древньому Римі застосовували в підготовці легіонерів гімнастичні вправи на дерев’яному коні, сход і спеціальних колодах для навчання штурмовим прийомам. У гладіаторських школах гімнастику використовували для розвитку спритності, сили і витривалості гладіаторів.

Гімнастика в Україні

В епоху Відродження гуманісти надавали великого значення заняттям гімнастикою як засобу розвитку фізичної сили і усебічного виховання молоді. У XVI в. була опублікована найбільш відома праця середньовіччя по гімнастиці И. Меркуріаліса «Про мистецтво гімнастики».

Значний практичний і теоретичний внесок у розвиток гімнастики зроблений німецькими педагогами Г. Фітом (1763-1836) і Ф. Гутс-Мутсом (1759-1839). Ними були розроблені деякі елементарні представлення про біомеханіку гімнастичних рухів, про методику навчання гімнастичним вправам на снарядах. Досвід Г. Фіта і Ф. Гутс-Мутса був доповнений і методично розвитий Ф.-Л. Яном, що розробив прийоми використання гімнастичних снарядів у розвитку фізичних якостей на основі змагального методу. Сама назва гімнастики по Ф.-Л. Янові — «турнкунст» — у перекладі з німецького означало мистецтво спритності, визначало спрямованість і зміст гімнастичних вправ. У німецькій гімнастиці заохочувалося строге виконання рухів, прямі лінії і багаторазове повторення тих самих вправ на снарядах. П.-Г. Лінг (1776-1839) і його син Я. Лінг (1820-1886) — основоположники шведської системи гімнастики, увели нові снаряди — сходи і колоду на різних рівнях, класифікували вправи по анатомічній ознаці. Однак шведська гімнастика мала скоріше гігієнічну спрямованість, чим спортивну.
Перші спроби створити гімнастичні кружки на Україні починалися ентузіастами-одинаками спорту ще в середині XIX в. В Одесі в 1861 році, був організований гімнастичний кружок. Кружок відкрився на 10 років раніш, ніж було створене перше в Росії офіційне «Суспільство гімнастів» у Москві. Царські чиновники заборонили реєстрацію організації. Першим офіційним гімнастичним суспільством, що виникло на Україні, можна вважати «Суспільство сприяння фізичному розвитку», засноване в Одесі в 1897 році.

Гімнастичні кружки стали організовуватися в Харкові, Чернігові, Катеринославі, Житомирі, Львові, Кам’янець-Подільському. У 1901 р. було засновано «Київське гімнастичне суспільство», найбільш численне на Україні. Авторитет гімнастичного суспільства зріс у спортивних колах Росії після перемоги Богуміла Гонзатке, кращого гімнаста Києва, на Всеросійському чемпіонаті по гімнастиці 1909 р. у Петербурзі. На ювілейних змаганнях 1913 р. «Ризького гімнастичного суспільства» призові місця зайняли харківські гімнасти П. Пелепейченко, Н. Протопопов, Н. Гвоздиков.

Крім гімнастичних суспільств, спроби розвивати гімнастику починали в Київському університеті і комерційному училищі, у Чернігівській гімназії, у Харківському університеті.

Перед першою світовою війною завдяки зусиллям ентузіастів гімнастики А. К. Анохіна, В. К. Крамаренко, Б. А. Гонзатке, А. Ф. Коваржика в Києві, В. Г. Ряснянского в Харкові, М. А. Заусайлова в Катеринославі, В. Н. Анкудовича в Одесі, Н. М. Ларіна в Чернігові, А. В. Граневского в Житомирі, Я. Н. Олександровича в Севастополеві гімнастика придбала популярність у середніх навчальних закладах.

До 1913 року з 26 сокільських спортивних організацій, що існують у Росії, 10 минулого на Україні. За зразком європейських сокільських організацій у Росії стали проводити масові гімнастичні свята. Щорічно такі свята проводилися в Чернігові, Одесі, Харкові, Житомирі, Полтаві. Розширилися спортивні контакти з європейськими сокільськими організаціями.

У 1910 році на змагання в Болгарію виїжджали харківські гімнасти. З 1910 по 1914 р. російські гімнастичні організації неодноразово виїжджали на змагання в Чехію, Югославію, Болгарію. Ці контакти вплинули на характер I Всеросійської Олімпіади, проведеної в 1913 р. у Києві. У програмі Олімпіади були змагання з гімнастиці, у яких взяло участь у груповому й індивідуальному заліку 58 гімнастів.

Show More
Добавить комментарий